Двохсотлітня людина

Вже через кілька десятиліть люди почнуть заводити замість домашніх тварин роботів. Саме така картина і показана у фільмі «Двохсотлітня людина». Вся родина Мартинов давно хотіла завести собі робота. І батько сімейства вирішує купити саму останню модель на ринку, яку в сім'ї перейменовують в Ендрю. Правда, члени сім'ї починають ставитися до Ендрю не як роботу, а більше як до людини, як до одного з своїх. Але спочатку Ендрю ніяк не може зрозуміти людських почуттів.
Але господар дуже наполегливо намагається прищепити Ендрю людські цінності. Довгими роками він пояснював йому, що таке любов, дружба, взаєморозуміння. І з кожним роком Ендрю набував людський вигляд. Ні, він все так само залишався роботом зовні, але всередині нього вирували чисто людські емоції. Він навчився розуміти, чому люди сміються чи плачуть, навчився веселитися разом з ними. Але одне почуття ніяк не давалося Ендрю: любов. Коли помирає його господиня, Ендрю розуміє, що він втрачає дуже близької людини. І тоді до робота поступово починає доходити сенс слова любов. Скільки століть знадобиться для того, щоб робот зміг полюбити по-справжньому?